ЗВЕРНЕННЯ В ЄСПЛ.
ОСОБЛИВОСТІ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

 

Згідно зі статтею 47 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, її захист може поширюватися на юридичних осіб на рівні із фізичними особами.

 

Очевидно, що порядок захисту прав таких заявників значно відрізняється, проте незаперечним є той факт, що неурядові організації мають можливість звертатися до Європейського Суду з прав людини.

Коло юридичних осіб, які можуть бути заявниками в ЄСПЛ:

На етапі вирішення питання прийнятності заяви, Європейський Суд щоразу аналізує, чи конкретна юридична особа відповідає встановленим критеріям:
- особа є неурядовою організацією;

- особа не виконує функції державної влади;

- особа не має права діяти від імені та в інтересах держави.

Сюди входять будь-які приватні компанії, товариства, фірми, підприємства, спілки, організації, об'єднання, фонди тощо.
 

Перелік прав юридичних осіб, які захищаються Конвенцією:

Більшість прав, передбачених Конвенцією, стосуються захисту саме фізичних осіб. Юридична особа за своєю природою не може володіти правом на життя, на приватність, особисту недоторканність тощо.

 

Натомість, неурядові організації можуть реалізовувати багато інших права, зокрема:

- право власності за ст. 1 Протоколу I до Конвенції;  

- право на свободу думки, совісті і релігії за ст. 9 Конвенції;
- право на свободу вираження поглядів за ст. 10 Конвенції

- право на свободу зібрань та об’єднань за ст. 11 Конвенції
- заборона дискримінації за ст. 14 Конвенції.

 

Крім того, юридичні особи користуються всіма процесуальними правами, передбаченими, зокрема, у статтях 6, 7, 13 та 18 Європейської конвенції. 

 

Процедура звернення:

У відповідності до ст. 34 Європейської Конвенції, юридична особа звертається до Суду із індивідуальною заявою, що створюється на офіційному формулярі заяви до ЄСПЛ.

  

Важливо! У Конвенції встановлені критерії прийнятності, які стосуються всіх заяв до Суду.

  1. Підтвердження вичерпання національних засобів правового захисту

  2. Дотримання строку 6 місяців після винесення остаточного рішення на національному рівні.

  3. Правильність змісту заяви:

  • заява стосується лише тих прав, які гарантовані ЄКПЛ, 

  • права були порушені безпосередньо щодо самого заявника, 

  • заява спрямована обов’язково проти держави, що ратифікувала Конвенцію та відповідні протоколи.Крмі 

Крім того, для визнання заяви юридичної особи прийнятною, обов’язково долучити до неї документи на підтвердження того, що фізична особа, яка подає заяву, дійсно має право або уповноважена представляти інтереси заявника.

 

Маєте питання, що стосуються порядку звернення до Європейського суду з прав людини? Звертайтеся за консультацією до співробітників Подільського юридичного центру за телефоном або в ЧАТІ внизу!

Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод надає правове забезпечення і захист прав не тільки для фізичних, але й для юридичних осіб. Стаття 34 дозволяє всім неурядовим організаціям звертатися до ЄСПЛ із заявами про порушення їх прав на рівні із фізичними особами.

Це цілком закономірно, адже юридична особа в демократичному суспільстві має такі ж права та обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Хто вважається неурядовою організацією?

Чи може та чи інша юридична особа бути заявником - завжди вирішує Суд на власний розсуд у ході розгляду прийнятності кожної справи окремо.

У контексті Європейської Конвенції неурядовою організацією визнається будь-яка організація, у якої немає функцій органу державної влади, і яка не має права діяти від його імені.

Це досить широке коло можливих заявників, куди входять як приватні компанії, так і різноманітні спілки, ліги, благодійні організації, фонди, фундації, об’єднання. 

Варто зауважити, що можливість звернення до Суду за захистом прав юридичної особи не залежить від визнання її статусу за національним законодавством, що було підтверджено, зокрема, у справі «Canea Catholic Church v. Greece».

Які права може захищати юридична особа перед Європейським Судом?

Звичайно ж, не всі права, визначені в Конвенції, стосуються неурядових організацій. Навряд чи можна говорити про порушення права на життя, заборони катування чи права на особисту недоторканність, якщо йдеться про юридичну особу. 

Тим не менш, чимало прав дійсно можуть реалізовуватися неурядовими організаціями.

 Чи не найпоширенішими є звернення щодо захисту права власності за ст. 1 Протоколу I.  Також часто до ЄСПЛ звертаються щодо порушень ст. 9 ЄКПЛ (право на свободу думки, совісті і релігії), ст. 10 (право на свободу вираження поглядів), ст. 11 (право на свободу зібрань та об’єднань) та ст. 14 (заборона дискримінації).

До того ж, для юридичних осіб зберігаються основні процесуальні права, передбачені зокрема, у статтях 6, 7, 13 та 18 Європейської конвенції. 

Процедура звернення:

Згідно зі ст. 34 Європейської Конвенції, юридична особа має право звертатися до ЄСПЛ у формі індивідуальної заяви на офіційному формулярі заяви до ЄСПЛ.

  

Статтею 35 Конвенції встановлено критерії, дотримання яких є ключовим для визнання Судом заяви прийнятною:

  1. Підтвердження вичерпання національних засобів правового захисту

  2. Дотримання строку 6 місяців після винесення остаточного рішення на національному рівні.

  3. Правильність змісту заяви:

  • заява стосується лише тих прав, які гарантовані ЄКПЛ, 

  • права були порушені безпосередньо щодо самого заявника, 

  • заява спрямована обов’язково проти держави, що ратифікувала Конвенцію та відповідні протоколи.

Варто зауважити, що для визнання заяви юридичної особи прийнятною, обов’язково долучити до звяви документи на підтвердження того, що фізична особа, яка подала заяву, має право або уповноважена представляти інтереси заявника.

 

Маєте питання, що стосуються порядку звернення до Європейського суду з прав людини? Звертайтеся за консультацією до співробітників Подільського юридичного центру!